Портал села Гонятичі

Мандруючи галицькими селами, натрапляєш на такі, що ведуть свою історію навіть з княжих часів. Наприклад, ті населені пункти, які закінчуються на «ичі», за твердженням дослідників мови і географів, належать до групи досить давніх назв. А тому назва села Гонятичі, що розташоване між залізничними зупинками Львівської залізниці Задорожне і Черкаси, відображає таку давню традицію. Перша письмова згадка відноситься до 1453 р. Хоча за археологічними знахідками село значно старше, бо під час розкопок знайдено пам’ятки Х—ХІІІ ст. Мовознавці вважають, що назва села походить від імені його засновника — Гоняти.

Сьогодні залізниця наче поділила село на дві частини. У першій — селянські садиби, поля, у другій — церква, яка також веде свою історію з давніх часів. За документами, вона вже існувала до 1648 р. Згодом була відновлена після пожежі і у 1723 р. освячена в честь святого Пантелеймона. Коли будували цю вітку залізниці, то церква була для будівничих надійним оберегом, до якого вони зверталися щодня в своїх молитвах. За часи Австро-Угорської імперії була побудована також дзвіниця зі срібноголосим дзвоном, одним з найкращих у Галичині, який скликав усіх мешканців навколишніх сіл на службу. До речі, його подарував селу цісар Франц Йосиф у 1814 р.

У Гонятичах довгий час працював водяний млин, завдяки якому народжувався «хліб насущний». А навколо — ставки, річка Щирець, де селяни займалися риболовством.

Ці та інші сторінки історії села Гонятичі відображені у новому виданні — книжці Марії Вавричин «Село Гонятичі на Львівщині» (Львів, 2012 р.). На превеликий жаль, авторка не дожила до часу появи цього друкованого видання, а тому презентація книжки відбулася завдяки активній участі чоловіка пані Марії, Степана Вавричина. До речі, батько Степана Вавричина також працював на залізниці: Яків Вавричин свого часу виконував обов’язки чергового на залізничній станції. Цю традицію продовжив і його брат.

У Народному домі села Гонятичі відбулася презентація цієї книжки, де виступали родичі, науковці, односельчани… Місцеві школярі підготували цікаву концертну програму, яка ще раз засвідчила, що село Гонятичі має свою неповторну долю і родинну традицію у вшануванні власної історії.